Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (13) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Гамуля О$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 9 Представлено документи з 1 до 9 |
|||
| 1. | 
Романова С. В. Морфолого-анатомічне дослідження генеративних органів сочевиці харчової [Електронний ресурс] / С. В. Романова, М. А. Дученко, О. В. Гамуля, В. М. Ковальов // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2014. - № 1. - С. 12-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2014_1_6 Представлены результаты анатомического исследования генеративных органов чечевицы пищевой. Определены основные характерные диагностические признаки, которые могут быть использованы для стандартизации растительного сырья. | ||
| 2. | 
Криворучко О. В. Анатомічне вивчення листя Cornus mas і Cornus officinalis [Електронний ресурс] / О. В. Криворучко, О. В. Гамуля, В. М. Ковальов // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - 2012. - Вип. 5. - С. 35-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pemgki_2012_5_5 | ||
| 3. | 
Гамуля О. В. Дослідження органічних кислот у сировині огірка посівного [Електронний ресурс] / О. В. Гамуля, Ю. А. Федченкова, О. П. Хворост // Фармацевтичний часопис. - 2014. - № 4. - С. 17-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Phch_2014_4_6 | ||
| 4. | 
Федченкова Ю. А. Дослідження фенольних сполук сировини огірка посівного [Електронний ресурс] / Ю. А. Федченкова, О. В. Гамуля, О. П. Хворост // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. - 2014. - № 2. - С. 188-189. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2014_2_44 | ||
| 5. | 
Гамуля О. В. Амінокислотний склад сировини огірка посівного [Електронний ресурс] / О. В. Гамуля, Ю. А. Федченкова, О. П. Хворост // Фітотерапія. - 2014. - № 4. - С. 61-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fch_2014_4_18 Наведено результати якісного та кількісного складу амінокислот у сировині огірка посівного. У результаті проведених досліджень ідентифіковано 20 амінокислот, дев'ять із яких є незамінними. У кількісному відношенні в обох видах сировини переважають аспарагінова й глутамінова кислоти, в стеблі огірка посівного сорту "Джерело" - серин, в листі - лейцин.Представлены результаты качественного и количественного состава аминокислот в сырье огурца посевного. В результате проведенных исследований идентифицированы 20 аминокислот, 9 из которых являются незаменимыми. В количественном отношении в обоих видах сырья преобладают аспарагиновая и глутаминовая кислоты, в стебле огурца посевного сорта "Источник" - серин, в листьях - лейцин. | ||
| 6. | 
Гамуля О. В. Порівняльний аналіз сполук, що переганяються з водяною парою, жіночих квіток огірка посівного [Електронний ресурс] / О. В. Гамуля, О. П. Хворост // Український медичний альманах. - 2014. - Т. 17, № 1. - С. 17-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uma_2014_17_1_7 | ||
| 7. |
Бородіна Н. В. Мікроскопічні дослідження пагонів Salix cinerea L. флори України [Електронний ресурс] / Н. В. Бородіна, В. М. Ковальов, О. М. Кошовий, О. В. Гамуля // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2019. - Т. 12, № 3. - С. 276-284. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2019_12_3_10 Представники родини Salicaceae - цінні джерела лікарської рослинної сировини, яку здавна застосовують у народній медицині. В європейських країнах деякі види роду верба є офіцинальними рослинами. Саме кору верби в багатьох країнах називають природним аспірином. Відвар із кори верби використовують як протималярійний, жарознижувальний, ранозагоювальний, антисептичний, кровоспинний, в'язкий і протизапальний засіб. Рослини роду Salix L. відрізняються різноманітністю компонентного складу та містять комплекс біологічно активних сполук: поліфенольних сполук, фенологлікозидів, саліцилатів, флавоноїдів, гідроксикоричних кислот, ефірних олій, вітамінів, каротиноїдів, полісахаридів, мікроелементів. Кора молодих гілок різних видів роду верба, як-от Salix purpurea L., Salix fragilis L., Salix daphnoides Vill., включена у видання європейської фармакопеї, а з 2014 року - до Державної Фармакопеї України. Розширення сировинної бази лікарської рослинної сировини - актуальна проблема, яку можливо вирішити шляхом уведення у фармацевтичну практику систематично близьких автохтонних та інтродукованих видів верб, які поширені в Україні. Мета роботи - визначення мікроскопічних діагностичних ознак пагонів верби попелястої (Salix cinerea L.) флори України для ідентифікації лікарської рослинної сировини. Об'єкт дослідження - сухі пагони Salix cinerea L. Рослинну сировину збирали у травні - серпні 2016 - 2018 рр. у Харківській, Закарпатській, Київській областях. Дослідження анатомічної будови пагонів верби попелястої виконали, застосовуючи методи світлової та електронної мікроскопії. Ультраструктуру поверхні епідермальної тканини листків додатково вивчали, використовуючи методи сканувальної мікроскопії. Здійснили поглиблене вивчення анатомічної будови пагонів Salix cinerea L. і встановили основні діагностичні мікроскопічні ознаки лікарської сировини. Висновки: результати дослідження суттєво розширюють відомості щодо анатомічної будови пагонів Salix cinerea L. флори України та використовуватимуться під час стандартизації сировини видів родини вербові.Представники родини Salicaceae - цінні джерела лікарської рослинної сировини, яку здавна застосовують у народній медицині. В європейських країнах деякі види роду верба є офіцинальними рослинами. Саме кору верби в багатьох країнах називають природним аспірином. Відвар із кори верби використовують як протималярійний, жарознижувальний, ранозагоювальний, антисептичний, кровоспинний, в'язкий і протизапальний засіб. Рослини роду Salix L. відрізняються різноманітністю компонентного складу та містять комплекс біологічно активних сполук: поліфенольних сполук, фенологлікозидів, саліцилатів, флавоноїдів, гідроксикоричних кислот, ефірних олій, вітамінів, каротиноїдів, полісахаридів, мікроелементів. Кора молодих гілок різних видів роду верба, як-от Salix purpurea L., Salix fragilis L., Salix daphnoides Vill., включена у видання європейської фармакопеї, а з 2014 року - до Державної Фармакопеї України. Розширення сировинної бази лікарської рослинної сировини - актуальна проблема, яку можливо вирішити шляхом уведення у фармацевтичну практику систематично близьких автохтонних та інтродукованих видів верб, які поширені в Україні. Мета роботи - визначення мікроскопічних діагностичних ознак пагонів верби попелястої (Salix cinerea L.) флори України для ідентифікації лікарської рослинної сировини. Об'єкт дослідження - сухі пагони Salix cinerea L. Рослинну сировину збирали у травні - серпні 2016 - 2018 рр. у Харківській, Закарпатській, Київській областях. Дослідження анатомічної будови пагонів верби попелястої виконали, застосовуючи методи світлової та електронної мікроскопії. Ультраструктуру поверхні епідермальної тканини листків додатково вивчали, використовуючи методи сканувальної мікроскопії. Здійснили поглиблене вивчення анатомічної будови пагонів Salix cinerea L. і встановили основні діагностичні мікроскопічні ознаки лікарської сировини. Висновки: результати дослідження суттєво розширюють відомості щодо анатомічної будови пагонів Salix cinerea L. флори України та використовуватимуться під час стандартизації сировини видів родини вербові. | ||
| 8. |
Мига М. М. Порівняльне фармакогностичне та фармакологічне дослідження листя Salvia verticillata та Salvia officinalis для встановлення перспективи створення нового лікарського засобу [Електронний ресурс] / М. М. Мига, О. М. Кошовий, О. В. Гамуля, Ю. В. Верховодова, І. В. Кіреєв, А. М. Комісаренко // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2020. - Т. 13, № 1. - С. 61-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2020_13_1_11 Цель работы - провести сравнительное фармакогностическое и фармакологическое изучение листьев S. verticillata и S. officinalis для установления возможности использования нефармакопейного вида в фармацевтической и медицинской практике. Объекты исследования - листья S. verticillata и S. officinalis, которые заготовлены в ботаническом саду Львовского национального университета имени И. Франко. Морфолого-анатомическое строение листьев исследуемых видов изучили методом световой микроскопии. Макро- и микроэлементный состав в листьях S. officinalis и S. verticillata изучили атомно-эмиссионным спектрографическим методом. Определение качественного состава и количественного содержания основных групп биологически активных веществ проведено методом ВЭЖХ. Количественное определение фенольных соединений также проведено спектрофотометрическим методом. Противовоспалительную активность галеновых вытяжек из листьев исследуемых видов изучили на модели острого воспалительного отека, вызванного субплантарным введением раствора каррагенина. Методом световой микроскопии изучены ключевые микроскопические и диагностические признаки листьев S. verticillata. В обоих исследуемых видах установлено содержание 15 микро- и макроэлементов. В листьях S. officinalis и S. verticillata идентифицированы 15 и 14 аминокислот, 8 и 6 сапонинов соответственно. Методом ВЭЖХ установлен качественный состав и количественное содержание веществ фенольной природы в листьях S. officinalis и S. verticillata (13 и 12 соединений соответственно). Максимальный антиэкссудативный эффект сухих экстрактов из листьев S. officinalis и S. verticillata отмечен в дозе 50 мг/кг. Доминирующими макро- и микроэлементами в исследуемых видах были кремний, фосфор, магний, кальций натрий и калий. Общее содержание микроэлементов в листьях S. verticillata в 1,78 раза больше, чем в фармакопейном виде S. officinalis. Общее содержание сапонинов преобладает в листьях S. verticillata и составляет 15,09 мг/г, что на 12,1 % больше, чем в фармакопейном виде. Общее содержание флавоноидов больше в 1,57 раза в листьях S. verticillata, чем в фармакопейном виде S. officinalis, содержание гидроксикоричных кислот наибольшее в листьях S. officinalis. Наибольшее содержание суммы всех соединений фенольной природы характерно для листьев S. verticillata - на 37,18 % (в 1,37 раза) больше, чем в фармакопейном виде S. officinalis. В дозе 50 мг/кг противовоспалительное действие сухого экстракта из листьев S. verticillata сравнимо с активностью субстанции из листьев S. officinalis. Выводы: в результате сравнительного фармакогностического и фармакологического исследования листьев S. verticillata и S. officinalis установлено, что S. verticillata - перспективный вид для введения в медицинскую и фармацевтическую практику как источник фенольных соединений. | ||
| 9. |
Бородіна Н. В. Вивчення анатомічної будови пагонів Salix elaeagnos Scop. флори України [Електронний ресурс] / Н. В. Бородіна, В. М. Ковальов, О. М. Кошовий, О. В. Гамуля // Фітотерапія. - 2019. - № 4. - С. 59-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fch_2019_4_16 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |